Слухаючи історії цих дітей, щиро дивуєшся доброті і теплу збереженними в них .

Ставлення до дітей – безпомилкова міра духовної гідності людини.

Янка Брил’

Учасники благодійних організацій Leo Club Donetsk Platinum, Lions Club Donetsk Platinum і Lions Club DonetskLand відвідали Великоновосілківський притулок служби у справах дітей районної державної адміністрації, установа, яке стало другою домівкою для більш ніж 40 дітей з неблагополучних сімей і сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах.

Вихованцям були передані теплі речі, засоби особистої гігієни, солодощі.

Директор центру показала внутрішні приміщення центру, спальні діток, місця їх відпочинку, навчання, розповіла про виконану роботу і про проблеми, для вирішення яких потрібна допомога з боку небайдужих людей.

Молодь влаштувала імпровізовану виставу про шкоду куріння і алкоголю. На жаль, ці дітки не з чуток знають про їх руйнівну силу.

Великоновосілківський притулок – це не просто установа для тимчасового перебування, це місце, де можна знайти другий шанс на щасливе життя. Тут дітки з неблагополучних сімей зможуть отримати не тільки професійну допомогу, а й турботу, якої вони були позбавлені.

Але якими б затишними не були тутешні кімнати, якими б турботливими не були вихователі і педагоги, вони навряд чи замінять тепло рідного дому і маминої любові.

Життя рідко дає другий шанс, і використовувати його потрібно правильно. Немає нічого прекраснішого, безкорисливіше і чистіше любові дитини до батьків, адже вони люблять не за щось, а всупереч усьому.

Слухаючи історії цих дітей, те, що їм довелося пережити за невеликий період життя, які випробування випали на їх долю, щиро дивуєшся збереженими в них доброті і теплу, а головне любові, яку вони готові дарувати кожному.

Настає чарівна пора, час, коли навіть найзаповітніші бажання можуть здійснитися, і для цих дітей таким бажанням є не подарунки, а що стоїть біля дверей мама зі словами: «Малюк, я за тобою, пішли додому».

Віктор Гюго говорив: «Діти відразу й невимушено освоюються зі щастям, бо вони самі по природі своїй – радість і щастя».

Від щирого серця бажаємо, щоб всі вихованці цього центру отримали найцінніше для них – будинок і сім’ю.

 

Ночь. Старый детский дом.
В кроватках маленькие дети
Спят тихим безмятежным сном,
Не зная, кто за них в ответе.
Один лишь мальчик у окна
Лежит с открытыми глазами
«Где моя мама, где она» –
Слова смешались со слезами. Как трудно малышу понять,
Что маме он уже НЕ нужен,                                                                                                                                                  А здесь — лишь чистая кровать
И завтрак вовремя, и ужин.
Уснул и снится ему вновь, Что он любимый и послушный. И материнская любовь
Сильней людского равнодушья.